Старіти — Тлумачний словник української мови

Старіти, -ію, -ієш, недок.

1. ставати старим, старшим.

— старечий, присл. старечо, стариган, старий, старитися, старіння.

2. рсинуватися, втрачати свої первісні ознаки, робитися непридатним для використання тощо; втрачати колишнє значення.

— старизна, старий, старині, старинний, старіння.