Спірний, а, е.
1. який викликає спір; не з'ясований. Д Спірне питання.
2. який є предметом спору.
Спірний, спірна, спірне.
1. спритний, вправний (про людину); прудкий, швидкий (про тварину).
2. який виконується, здійснюється швидко й успішно (про роботу, справу і т. ін.).
— прнсл. спірно.
Спірний в інших словниках
| Спірний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Спірний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |