Співати — Тлумачний словник української мови

Співати, аю, аєш, недок.

1. видавати голосом музичні звуки, мелодію.

2. голосом виконувати музичний твір, окрему партію тощо.

3. створювати різноманітні звуки — щебетати, кукурікати, цвірінькати і т. ін. (про птахів).

4. перен. довго й улесливо говорити, твердити що-небудь.

Співак, Співаний, Співанка, Співанковий, Співання, Співаночка, Співацький, Співучий, Співучість.