Справа — Тлумачний словник української мови

Справа, -и, ж.

  • Фізична чи розумова робота, яку виконує людина; праця.
  • Задум, намір зробити, виконати що-небудь; те, що є безпосереднім завданням.
  • Професія, коло занять, обов’язків, знань або навичок.
  • Збірка документів, що стосуються якогось факту, подій або особи.

Справа, присл. — по праву руку; з правого боку.