СПОКУШАТИ, аю, аєш, недок., СПОКУСИТИ, ушу, усиш, док.
1. викликати у когось сильне бажання робити щось, мати що-небудь, заволодіти чимось, Ч* приваблювати.
2. схиляти до недозволених, небажаних вчинків, хибних переконань, відходити від правильного.
3. про чоловіка — зваблювати дівчат, жінок, домагатися їхньої любові, не мати при цьому серйозних намірів.
— зводити, зваблювати.
— спокуса, спокусливий, спокусник, спокусниця, спокушання, спокушений, спокушатель.
Спокушати в інших словниках
| Спокушати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Спокушати — Фразеологічний словник української мови |