Спиця — Тлумачний словник української мови

Спиця, -і, ж.

1. тонкий довгий стрижень (металевий, пластмасовий, дерев'яний) із загостреним кінцем для плетіння.

2. дерев'яний чи металевий стрижень як елемент конструкції колеса.