СОРАТНИК, а, ч., у зверт. Соратнику.
1. той, хто воює (або воював) разом з кимось; товариш по зброї.
2. однодумець.
— спільник.
— Соратниця.
Соратник в інших словниках
| Соратник — Словник чужомовних слів і термінів |
| Соратник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |