Соловей — Тлумачний словник української мови

Соловей, в'я, ч.

  • Маленький перелітний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає.

2. перен., розм. людина, яка має гарний, переважно високий голос і володіє мистецтвом співу; поет-лірик

Соловейко

Солов'їний, присл. Солов'їно

Солов'я

Солов'ятко