Снаряд — Тлумачний словник української мови

Снаряд, а, ч.

1. один із видів боєприпасів для стрільби з гармати.

Гарматень.

2. пристрій для виконання спортивних вправ.

3. механізм, апарат, пристрій для провадження певних робіт.