Смерть — Тлумачний словник української мови

Смерть, і, ж. у зверт. Смерте.

  • Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обігу речовин в організмі або його частині.
  • Припинення існування людини, тварини.

Кончина, скін.

Смертельний, Смертельність, присл. Смертельно; Смертний, Смертник, Смертницький, Смертність, присл. Смертно.