Смага — Тлумачний словник української мови

Смага, смави, ж.

1. золотисто-коричневий або темно-коричневий колір шкіри людини, набутий під дією сонячного проміння та вітру. — Засмага.

2. сильне бажання пити. — Спрага.

3. наліт у роті, на гсоах від спраги; пересохла плівка на гсоах від підвищеної температури, гарячки тощо.

Смаглий, Смаглій, Смаглість, Смаглішати, Смаглявий, Смаглявіти.