Сліпий — Тлумачний словник української мови

Сліпий, -а, -е. позбавлений зору, здатності бачити.

  • Незрячий.

— сліпити, сліпнути, сліпнучий, присл. сліпо; сліпучий, сліпота, сліпуватий, сліпучість, присл. сліпцем.