Слава — Тлумачний словник української мови

Слава

Слава, і, ж. у зверт. Славо.

Широка популярність як наслідок шанування чиїхось заслуг, таланту, справ тощо.

— Славетний, Славити, Славлення, присл. Славно; Славословити.

Слава — вигук, який виражає схвалення, визнання і т. ін.

Слава в інших словниках

Слава — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Слава — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31