Слабий, а, е.
1. незначний силою, ступенем вияву; неяскравий, тьмяний (про світло, колір тощо), неголосний, тихий (про голос, спів і т. ін.).
2. хворий; з неміцним здоров'ям. — недужий.
3. який має невелику фізичну силу. — знесилений.
4. який не має великої влади, сили, впливу. — неавторитетний.
5. який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим і рішучим характером.
6. непереконливий, необгрунтований.
7. який не досяг потрібного рівня розвитку; недосконалий щодо знань, навиків, художності тощо. — відсталий.
— слабак, слабенький, слабина, слабість, слабіти, слабішати, слабкий, слабнути.