Скоряти — Тлумачний словник української мови

Скоряти, яю, яєш, недок.; Ско-рити, скорю, скориш, док.

1. Завойовувати, підкоряти країну, місто і насильно встановлювати свою владу.

2. Перен. повністю оволодівати чим-небудь, робити придатним для використання. — Освоювати.

3. Підкоряти своїй волі, впливові, викликаючи довір'я, любов, симпатії.