Скло — Тлумачний словник української мови

Скло, а, с.

  • Прозора речовина, яку одержують плавленням хімічною обробкою кварцового іску з іншими домішками.
  • Виріб із такої речовини.
  • Посуд або удожні вироби з такої речовини.

Склистий, Склити, Скляний, Склянити, Склянка, Скляр, Склярство, див. ляцький.