Скандал — Тлумачний словник української мови

СКАНДАЛ, у, ч.

1. подія, випадок, що набули розголосу й ганьблять їх учасників.

2. галаслива сварка.

— бешкет.

Скандалити, Скандаліст, Скандалістка, Скандальний, Скандальність, прикл. Скандально; Скандальчик.