Сихий, а, е.
1. Який слабо звучить (про голос, музику і т. ін.).
2. перен. сповнений спокою, тиші; де немає руху, шуму.
3. перен. безтурботний, спокійний (про життя).
4. перен. лагідний, спокійний, урівноважений (про людину).
5. розмірений, нешвидкий (про переміщення, ходу, їзду тощо).
— Тихенький, присл. Тихесенько; Тихість, Тихішати, присл. Тихо, Тихцем; Тихшати.
Сихий в інших словниках
| Сихий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |