Система — Тлумачний словник української мови

Система, -и, ж.

1. правильне, планомірне розташування, взаємний зв'язок частин чого-небудь.

Порядок.

2. принципи, покладені в основу певного вчення.

3. форма, спосіб побудови, організації чогось. [З] суспільного устрою.

4. класифікація.

5. сукупність гірських порід, що характеризуються певними фауною і флорою.

Систематизатор, Систематизація, Систематизований, присл. Систематично; Систематизування, Систематизувати, Систематик, Систематика, Систематичний, Систематичність, Системний, Системність.