Сивий. а, е.
1. Який утратив своє природне забарвлення, став білим, сріблястим (про волосся).
2. Який має сірувато-біле, темно-сіре забарвлення шерсті, пір'я (про тварин, птахів); сірий із синюватим або голосуватим відтінком.
3. Безбарвний, однотонний, невиразний.
4. перен. дуже давній.
— сивина, сивінь, сивісінький, сивіти, сивішати, сивіючи, присл. сиво.