Серце — Тлумачний словник української мови

Серце, -я, С. 1. центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг.

2. перен. символ зосередження почуттів і переживань людини.

3. перен. символ любові, прив'язаності.

  • Мити серце — бути добрим, чинним;
  • Брати до серця — ставитися до чогось із співчуттям, з підвищеною чутливістю;
  • Усім серцем — щиро, гаряче (любити, вірити).

— серденько, сердечний, серцевий.

4. перен. гнів, роздратування.

  • Сорцем — виявляти гнів, роздратування.