Сепаратор — Тлумачний словник української мови

Сепаратор, -а, ч.

1. Апарат для відокремлення однієї речовини від іншої чи виділення речовини зі складу іншої.

2. У підшипниках — металева обнима для роз'єднання кульок або роликів, для збереження однакової відстані між ними.

Сепараторний, Сепараторник, Сепараційний, Сепарація, Сепарувати.