Сенсація — Тлумачний словник української мови

Сенсація, ї, ж.

1. сильне, приголомшливе враження, яке справляє на громадськість певна подія, повідомлення тощо.

2. подія, повідомлення, які справляють таке враження.

— сенсаційний, сенсаційність, присл. сенсаційно.

— сентенція, ії, ж. вислів повчального характеру.