Сенат — Тлумачний словник української мови

Сенат, у, ч.

1. У стародавньому Римі — рада старійшин, найвищий орган державної влади.

2. У царській Росії та деяких інших країнах — найвища судово-адміністративна установа.

3. У багатьох сучасних державах (Бельгія, Канада, США, Франція та ін.) — верхня палата парламенту.

— сенатор, сенаторка, сенаторство, сенатський.