Секретар, я, у.; узверт. секретарю.
1. службовець, що відає листуванням, веде справи установи, організації або відомої особи.
2. особа, що веде протокол зборів, наради, засідання.
3. виборний керівник партійної або іншої громадської організації чи її керівного органу.
4. виборна службова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади.
5. особа, що керує поточною роботою наукової установи, редколегії, комісії, ради тощо.
— Д учений секретар — відповідна службова особа наукової установи, ради.
— Секретаріат, Секретарка, Секретарство, Секретарський, Секретарювання, Секретарювати.
Секретар в інших словниках
| Секретар — Словник чужомовних слів і термінів |
| Секретар — Великий тлумачний словник сучасної української мови |