Сезон — Тлумачний словник української мови

Сезон, у, ч.

  • Одна з чотирьох пір року.
  • Частина року, на яку припадають певні явища природи, види господарської діяльності людини, відпочинку, спорту тощо.

Сезонний

Сезонник

Сезонниця

Сезонність

— присл. Сезонно