Свіжий — Тлумачний словник української мови

Свіжий, а, е.

1. який не втратив природних властивостей, якості; недавно добутий.

2. який не був у вжитку, не використовувався.

Чистий.

3. досить холодний.

Прохолодний.

4. який має добрий вигляд, повний енергії, сил, здоров'я (про людину).

5. який недавно чи щнино з'явився або виник; який недавно або тільки що зробили.

Свіжина, Свіжісінький, Свіжість, Свіжішати.