Свясити — Тлумачний словник української мови

Свясити, свячу, святиш, недок.

1. здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь святості.

2. висвячувати когось у духовний сан.

— святенник, святенництво, святенницький, святенність, святий, святилище, святиня, святитель, святительський, святість, святці, свячений, свячений, священик, священство.