Свавільний — Тлумачний словник української мови

Свавільний

Свавільний, а, е.

1. який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших. — Самовільний.

2. який суперечить установленим законам, правилам, позбавлений справедливості. — Беззаконний.

Свавільник, Свавільниця, Свавільничати, Свавільність, прик. Свавільно; Свавільство.