Сарана — Тлумачний словник української мови

Сарана, й, ж. Саранча, і, ж.

1. комаха, схожа на коника, яка перелітає великими зграями чи пересувається по землі, знищуючи посіви й рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства.

Саранбвий

2. перен. про ненажерливих, ненаситних людей або про людей, що знищують все на своєму шляху.