Сапа — Тлумачний словник української мови

САП а, й, ж. ручне сільськогосподарське знаряддя, що являє собою металеву лопатку, насаджену перпендикулярно на держак, і призначене для підпушування ґрунту й знищування бур'яну.

— сапальний, сапальниця, сапання, сапати, сапочка.