Санкція — Тлумачний словник української мови

Санкція, -ї, ж.

1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією; визначення законності чогось.

2. Заходи впливу, покарання (щодо особи, установи, держави) за порушення закону, угоди тощо.

Санкціонований, Санкціонування, Санкціонувати