Сан — Тлумачний словник української мови

Сан

Сан, у, ч.

1. У монархічних державах — громадське становище особи, пов'язане з високою посадою.

— Сановитий, Сановитість, присл. Сановито, Санбвний, Сановник, присл. Сановно.

2. звання духовної особи, служителя культу.

Сан в інших словниках

Сан — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Сан — Словник чужомовних слів і термінів
Сан — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31