Самочинний, а, е.
1. Який робиться, учиняється незаконно.
2. Здійснюваний за власним почином, за власною ініціативою.
— присл. самочинно; самочинство.
Самочинний в інших словниках
| Самочинний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Самочинний, а, е.
1. Який робиться, учиняється незаконно.
2. Здійснюваний за власним почином, за власною ініціативою.
— присл. самочинно; самочинство.
| Самочинний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |