Рій — Тлумачний словник української мови

Рій, ч.

1. род. Рою і Роя. сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою творять окрему групу.

2. род. Рою. велика кількість літаючих комах, зграя птахів.

3. род. Рою, перен. дуже багато кого-, чого-небудь. Рій думок.

  • Роєм роїтися — у масі рухатися без упину.

Роїння, Роїстий, Роївня, Роїти, Роїтися, Роїчок.

Рій2, рою, ч.

Найменший військовий підрозділ, частина взводу.

Рній.