Рід

Рід, роду, ч.

1. форма спільності людей за первіснообщинного ладу, члени якої об'єднані кровною спорідненістю, колективним виробництвом і споживанням.

— Родовий.

2. ряд поколінь, що походять від одного предка, збірн. усі родичі, рідні.

— Родина.

— Роду в рід — у всіх поколіннях; Без роду [й племені] хто — хто-небудь одинокий, що не має ні батька, ні родичів; Одного роду, одного плоду — хтось дуже схожий на когось зовнішністю, звичками і т. ін.

3. вид, тип чого-небудь. Рід виробництва.

— Рід військ — категорія військ, що мають однакове призначення й однакове основне озброєння; Свого роду — своєрідний, певною мірою; Такого роду — подібний до кого-, чого-небудь; Усякого (різного) роду — всілякий, різноманітний.

4. біол. У систематиці рослин і тварин — група організмів, що об'єднує близькі види.

5. лог. поняття, що включає в себе ряд менш загальних, видових понять.

6. лінгв. граматична категорія, властива іменникові у багатьох мовах.

— Чоловічий рід — лексико-граматичні особливості певної групи іменників, що мають свій тип відмінювання; Жіночий рід — лексико-граматичні особливості певної групи іменників, що мають свій тип відмінювання; Середній рід — у деяких мовах один з трьох граматичних родів, що протиставляється чоловічому і жіночому за типом відмінювання.

□ Родовий.

— Родовий відмінок, грам. — відмінок, що відповідає на питання: кого? чого?