Рядок — Тлумачний словник української мови

Рядок, дка, ч.

1. зменш. до Ряд у 1 знач.

2. кілька слів або літер (інших знаків), написаних чи надрукованих в одну лінію.

Перев. мн. — написаний або надрукований текст чи його частина.

3. с. г. рівна борозна з посівами.

Рядбчок.