Русалка — Тлумачний словник української мови

Русалка, і, ж. узверт. русалко.

За народними повір'ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами та риб'ячим хвостом; водяна німфа.

Лісова русалка — те саме, що мівка.

— русалонька, русалочка, русалкувиння, русальний, русалчин, русалковий, русалкувати.