Рупор — Тлумачний словник української мови

Рупор

Рупор, а, ч.

1. Труба з розширеним кінцем (має вигляд зрізаного конуса або піраміди), що служить для підсилення звуку. І розм. те саме, що гучномовець — пристрій для відтворення радіопередач.

— Рупорний.

2. Перен. виразник чиїхось ідей, настроїв.

Рупор в інших словниках

Рупор — Словник чужомовних слів і термінів
Рупор — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31