Рубель — Тлумачний словник української мови

Рубель, бля, ч.

1. вузька дерев'яна дошка з ручкою й поперечними зарсоками для качання білизни.

2. довга жердина, яку кладуть на віз зверху сіна, снопів і притягують вірьовкою так, щоб утримувати вантаж.