Рондо — Тлумачний словник української мови

Рондо, невідм., с.

Музична форма, для якої характерне кількаразове повторення основної теми, що чергується з побічними; музичний твір, написаний у такій формі.

Рондо', невідм., с.

Віршова форма з тематичними повторами; вірш, написаний у такій формі.

Рондо, невідм., с.

1. закруглений з різкими потовщеннями рукописний чи друкований шрифт.

2. перо з широким тупим кінцем для такого письма.

3. перен. що-небудь круглої форми.