Розшук, у, ч.
1. дія за знач. Розшукувати, Розшукати — робити пошуки кого-, чого-небудь.
— розшуковий.
2. юр. система слідчих чи оперативних заходів щодо зниклого злочинця, викраденого майна і т. ін.
— розшукування, розшукуваний, розшукуватися.
3. тільки одн. відділ міліції, що займається запобіганням злочинності, розкриттям злочинів і виявленням злочинців.
— А карний розшук — те саме, що Розшук у 3 знач.
Розшук в інших словниках
| Розшук — Великий тлумачний словник сучасної української мови |