Розсіяний — Тлумачний словник української мови

Розсіяний, а, е.

1. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсіяти.

2. У знач. прикм. розкиданий на великому просторі, рідко розташований.

  • Розсіяні на блакитному небі хмарки

3. У знач. прикм., фіз. поширений у різних напрямках на великому просторі, ослаблений щодо ступеня вияву сили, енергії.

  • Розсіяне світло

4. У знач. прикм. який не може зосередитись на чому-небудь.

— не уважний.

Розсіяність, присл. Розсясно.