Розряджати — Тлумачний словник української мови

Розряджати1, аю, аєш, недок., Розрядити, ряджу, ридиш, док.

1. виймати заряд із вогнепальної зброї, а також міни, гранати і т. ін.

2. звільнювати зброю від заряду, стріляючи з неї.

3. позбавляти [щось] електричного заряду.

4. перен. усувати напруженість між кимось.

Розряджання, Розряджений, Розряджатися.

Розряджати₂, аю, аєш, недок., Розрядити, ряджу, рядиш, док. пишно воїряти, нарядно одягати кого-небудь.

Розряджений, Розряджатися.