Розривати, аю, аєш, недок., Розірвати, зірву, зірвеш, док.
1. різкими рухами розділяти на частини, шматки. Роздирати, Шматувати.
- І робити рваним, дірявим (одяг, взуття).
- І перен. роз'єднувати щось, порушувати цілісність чогось.
- Думки розривають мозок (череп) — хтось відчуває біль у голові від тяжких роздумів;
- Розривати на шматки — звертатися до кого-небудь з проханнями, дорученнями тощо, не даючи спокою;
- Розривати серце (душу) — примушувати страждати, мучитися.
2. розносити на осколки, розірвати вибухом, висаджувати в повітря.
3. роз'єднувати, розсувати щось суцільне, утворюючи просвіт, прогалину між частинами.
Порушувати, переривати що-небудь.
- Розривати сон — будити.
4. переривати, припиняти стосунки.
- Розривати зв'язки — припиняти спілкування.
5. знищувати те, що обмежує чиюсь свободу, самостійність, що обтяжує кого-небудь. Зірвати кайдани неволі.
— Розривання, Розриватися.
Розривати2, аю, аєш, недок., Розрити, йю, йєш, док.
I. 1. риючи, розкидати, розгрібати щось // перен., розм. недбало розкидати щось, шукаючи.
2. риючи, відкривати (землю, сніг і т. ін.); робити заглиблення у чомусь.
— Розривання, Розриватися.
Розривати в інших словниках
| Розривати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |