Розподільник — Тлумачний словник української мови

Розподільник, -а, -а.

1. машина чи пристрій для розподілення чого-небудь (газу, електричного струму, води тощо).

2. за карткової системи — магазин, в якому розподіляються за прикріпленими особами товари згідно з визначеним номером.

— розподіл, розподільний, розподіляти.