Розпис — Тлумачний словник української мови

РОЗПИС, у, ч.

1. настінний живопис; сюжетні або орнаментальні зображення на будівлях та предметах побуту.

— розписний.

2. таблиця, в якій міститься вказівка на час, місце, послідовність здійснення чогось.

Розпис руху міжміських автобусів.

3. рідко. список з переліком кого-, чого-небудь.

— реєстр.

Д спец. штатний розпис — документ, що визначає склад працівників установи, закладу з зазначенням їх посадових окладів.