Розпалювати — Тлумачний словник української мови

Розпалювати, юю, юєш, недок., Розпаляти, палю, палиш, док.

1. викликати горіння чого-небудь. Запалювати. І починати топити яким-небудь паливом.

2. перен. викликати в кого-небудь стан нервового збудження; збуджувати в комусь пристрасть; посилювати чиїсь настрої, бажання.

Розпалювати кров (серце) — збуджувати в кого-небудь якісь сильні почуття, хвилювати.

3. перен. викликати розгортання, розвиток чого-небудь. Розпалювати ворожнечу.

Розпалювання, Розпалюваний, Розпалений, Розпалюватися.