Розносити — Тлумачний словник української мови

Розносити, нбшу, нбсиш, недок., Рознести, су, сош, док.

І. 1. носячи, доставляти щось багатьом у різні місця. // розповсюджувати хвороби. // розм. доводити до відома багатьох (про засоби технічного зв'язку). • передавати.

2. розподіляючи, записувати в різних місцях.

3. розм. виносити частинами в різні місця, розтягувати (добро, майно). • розкрадати.

4. подувом розсівати, роздувати в різні боки або на поверхні (про вітер).

5. перен., розм. рсинувати щось, роблячи непридатним для використання. // розбивати, знищувати в боротьбі.

У пух і прах розносити — гостро критикувати когось.

6. перев. док., безос., розм. дуже збільшуватися в об'ємі; ставати гладким, товстим. • опухнути, розтовстіти.

Рознесення, Рознесений, Розноситися, Рознестися.

7. перен., розм. сильно лаяти, гостро критикувати.

— роз-нбс.