Розмічати, йю, йєш і рідко Розмінувати, ую, уєш, недок., Розмітити, ічу, єш, док.
1. робити позначку, ставити мітку, ділячи поверхню чогось з певною метою. І спец. наносити на поверхню заготовки контури майбутньої деталі з визначенням меж дальшої їх обробки відповідно до креслення.
2. розм., рідко. обдумуючи, визначати план подальших дій, заходів.
— розмічений, розмітка, розмітник, розмічуваний, розмічувальний, розмічений, розмічатися.
Розмічати в інших словниках
| Розмічати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |